Геннадій Лапіцький: “Селян від земельних бандитів захистить земельний банк”



Продаж землі не можна починати без встановлення ринкової вартості землі і запуску земельного банку. В цьому переконаний Геннадій Лапіцький, фермер із Володарки на Київщині. На його думку паї у селян мають купувати не агрохолдинги, а Державний земельний банк. Після чого продавати землю чи надавати її в оренду через аукціон. Така схема, на думку аграрія, захистить селян від земельних бандитів, які намагатимуться за безцінь скупити в селян їхні паї. 

- Земельний банк має стати державним регулятором обігу земель сільськогосподарського призначення. Таким собі  арбітром, що діє за чітко визначеними правилами. Для фермерів це має бути платформа, де можна швидко знайти інформацію про доступні для придбання чи отримання у користування ділянки. Всі процедури мають бути чіткі і прозорі. До земельного банку також мали б увійти невитребувані паї чи не передані у спадок після смерті власника,- пояснює Геннадій Лапіцький. 
- Чому земельний банк досі не функціонує і як забезпечити його ефективність? 
- Забезпечити роботу земельного банку зможе лише зняття мораторію та прийняття Закону України «Про ринок земель» або Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення”. Поки цього не станеться, земельний банк залишатиметься пустишкою без жодної можливості існування.
- Чи варто іноземцям відкривати доступ до українського ринку землі і на яких умовах?
- Іноземні компанії та нерезиденти України можуть обробляти такі землі на правах оренди. Завдяки цьому українська земля залишиться українською. Наприклад, я, Геннадій Лапіцький, фермер із Володарки, не можу купити землю в Польщі. Бо вони захищають свою країну і своїх людей. Якщо ми не хочемо, щоб нашу державу «купила» будь-яка економічно сильніша держава, ми не повинні дозволяти скуповувати наші землі іноземцям. Наша Конституція говорить, що «земля – є наше національне багатство». Тож ми маємо навчитись лише ефективно нею управляти і розпоряджатись.
- Як забезпечити рівні можливості у придбанні землі між агровиробником Геннадієм Лапіцьким та великим агробізнесом?
- Питання обсягів щодо обігу українських земель має бути визначено Законом про регулювання ринку земель. Які саме це мають бути відсотки – це не просте завдання. Вирішити його мають працівники центрального органу виконавчої влади  відповідальні за цю сферу, а також нормотворці і аграрний комітет Верховної ради. Для прикладу взяти досвід країн Європейського союзу. Там максимальна площа земель сільськогосподарських підприємств не перевищує 30 тисяч гектар. Такі норми, як і багато інших, можуть бути зафіксовані на законодавчому рівні. Адже монополізація агрохолдингів в тому вигляді, в якому вона є сьогодні, несе загрозу для країни. 
Наприклад, відсутність контролю за сівозмінами. Наслідок - повне виснаження ґрунтів й знищення українських чорноземів. Також в погоні за врожаєм в землю вносять чималу, не контрольовану кількістю хімікатів. В той час, коли хтось отримує шалені прибутки, держава втрачає своє найбільше багатство. У нас склалась ситуація, коли в землі нема господаря. А немає господаря, то ніхто й не буде вкладати у землю. Будуть сіяти соняшник по соняшнику 10 разів і відправляти зерно на експорт, а не запроваджувати переробку й, таким чином, розвивати власну економіку й створювати робочі місця
- Чи готові в Україні передумови для відкриття ринку землі на думку фермера Геннадія Лапіцького?
- Ринок землі у нас був ще 100 років тому. А потім все перетворили в колгоспи і по сей день багатьом людям вигідна така ситуація. Знищили середній клас, думаючих та вільних людей. Це найголовніша цінність України. Не земля, не газ чи бурштин, а люди.  А в нас 100 років назад людину знищили. Як Мічурін вивів яблука, так вивели “совєцкого чєловєка”. Вивели колгоспників і заводчан. Народні маси, а не громадян. Тому нам потрібно якнайшвидше дати людям можливість відчути себе господарями і власниками. Ринок землі треба було відкривати ще 10 років тому,- переконаний Геннадій Лапіцький.

Геннадій Лапіцький, фермер, в обробітку якого паї людей у шести селах Володарського району.
Господарює на своїй землі, де й народився і нині живе.
Побудував елеватор, який працює на альтернативній енергетиці.
Створив ТОВ «Сільгосптехніка Нова» із сучасним парком сільгосптехніки.
Взяв у свій парк на повне безкоштовне обслуговування всі шкільні автобуси Володарки.
Працювати почав одразу після закінчення школи.
Пройшов шлях від підсобника на будівництві до заступника директора Усть-Кутської нафтобази в Іркутській області.
Закінчив індустріальний інститут.
Повернувся на Україну у 1987 році.
З того часу працював на різних посадах у Володарці.
У 2000 році працював заступником начальника транспортного управління Державного Управління Справами.
Згодом зайнявся агробізнесом.
Створив майже 50 робочих місць, оновив об'єкти місцевої інфраструктури.
Мають з дружиною двох дітей і онуку.

Share on Google Plus
    Blogger Comment
    Facebook Comment

0 ☞ :

Отправить комментарий