Андрій Парубій: "На Майдані і по нас, і по "Беркуту" "працював" російський спецназ"

Рік тому на Майдані почався розстріл мітингувальників, який відбувався три дні. Але й сьогодні ця історія залишається вкритою сімома шарами мороку - розслідування буксує, а питань з кожним місяцем все більше і більше. Хто були снайпери, які стріляли по мітингувальникам і силовикам? Чому сотник Володимир Парасюк (нині народний депутат) виголосив свою промову про необхідність повалення Президента Віктора Януковича? І чому Януковичу вдалося втекти?
Напередодні річниці розстрілу "Небесної Сотні" Валерій Калниш, спеціально для "РБК-Україна", порозмовляв з колишнім комендантом Майдану, першим віце-спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм. У докладному інтерв'ю він виклав свою версію багатьох дивних і страшних подій річної давнини.
- В чому була необхідність 18 лютого вести людей до Верховної Ради? Можна було без цього обійтися?
- Це було рішення Ради Майдану, і на засіданні це питання піднімалося двічі. У перший раз особисто я висловив застереження.
Мої побоювання були наступні. Якщо пам'ятаєте, на останньому етапі Майдану ми практикували походи, тому що в той період я почав виразно спостерігати, що починає діяти третя сила.
На мою думку, це були російські спецслужби. Їх дії були, скажімо так, в несподіваних, жорстких атаках на майданівців, і провокації конфлікту. Якщо ми опинялися на тому чи іншому етапі у позиційному протистоянні, то воно через 15-20 хвилин переростало в активну.
Саме тому на останньому етапі Майдану я практикував походи. Їх перевага полягала в тому, що ми не стояли на місці і, відповідно, коли колона рухається, зменшується ймовірність появи жорсткого конфлікту.
Але під час обговорення на Раді Майдану автори цієї пропозиції наполягали на тому, що така акція має відбутися. Пропозиція була винесена на голосування і було прийнято рішення Ради Майдану провести пікетування Верховної Ради.
Насправді історія трохи повторювалася. Згадайте перші далекі барикади, коли ми заблокували урядовий квартал в ніч з 9 на 10 грудня, а потім нас звідти витіснили. Логіка була така ж - знову заблокувати урядовий квартал, але заблокувати його не шляхом барикад, а шляхом пікету.
18 лютого логіка полягала в тому, щоб продемонструвати активну позицію. Ми передбачали, що в той день у Верховній Раді можуть бути вчинені антиукраїнські дії, зокрема обрання проросійського прем'єр-міністра.
- 28 січня Микола Азаров пішов у відставку з поста прем'єра. Хто розглядався на його посаду?
- Різні прізвища звучали, говорили навіть про Медведчука (Віктор Медведчук, колишній лідер СДПУ(о), глава Адміністрації Президента Леоніда Кучми, кум Володимира Путіна, - В. К). Янукович був маріонеткою в руках Путіна. Так що був реальний сценарій, який передбачав призначення чисто проросійського прем'єра, такого, який візьме на себе відповідальність за більш жорсткі дії, які сам Янукович боїться застосувати, і, відповідно, призведе до ескалації конфлікту.
В таких умовах я цілком припускаю, що Янукович міг закликати російські війська не з Ростова-на-Дону, а з Києва. Ситуація доходила до межі і тому було вирішено провести похід до парламенту. Але всі політичні діячі при цьому наполягали, щоб, не дай бог, він переріс в активну фазу.
- Після того, як 18 лютого відбулися зіткнення в Маріїнському парку, "Беркут" перейшов у контратаку і спустився аж до Європейської площі, коли було прийнято рішення звільняти Будинок профспілок?
- Воно було прийнято сотником 12 сотні Тарасом Зембитським в ніч з 18 на 19 лютого. Суть зводилася до наступного: якщо ми не винесемо поранених з Будинку профспілок зараз, то може бути багато жертв. Я дав підтвердження на цю вказівку і вважаю, що ми вчинили правильно. Якщо б ми не стали виносити поранених, не проводили евакуацію, загиблих було б дуже багато.
План евакуації був узгоджений заздалегідь. Головним пунктом для евакуації повинна була стати Михайлівська площа, запасний варіант - Софіївська площа. При цьому, був розроблений варіант, за яким ми займаємо двір Софійського собору і там розміщуємо поранених.
Але в зв'язку з тим, що територія між цими двома площами була перекрита озброєними "тітушками", був обраний перший варіант - поранених ми доставили на Михайлівську, і це рішення врятувало життя багатьом людям.
- Після 18 лютого почалися активні переговори лідерів опозиції з Віктором Януковичем. Ви, як комендант Майдану і керівник Самооборони Майдану, брали у них участь?
- Скажу відверто - в них я не брав участь принципово. До мене під час Майдану кілька разів підходили самі несподівані люди, які пропонували зустрітися з Януковичем і гарантували безпеку під час переговорів. Вони мені говорили, що Янукович хоче говорити з людьми, які безпосередньо керують Майданом, а не з політиками.
Причому це були вельми і вельми несподівані люди, зокрема, з української діаспори, які говорили мені, що Клюєв (Андрій Клюєв, на той момент глава Адміністрації Президента - В. К) і Янукович хочуть зі мною зустрітися. Але я під час Майдану вирішив для себе принципово - в переговорах з Януковичем участи не беру.
- Якби 21 лютого не було виступу сотника Парасюка, який погрозив походом на Адміністрацію Президента, чи тікав би Віктор Янукович з країни?
- Хочу нагадати, що Янукович, як встановило слідство, свої речі з Межигір'я почав вивозити ще 18 лютого. Думаю, психологічний злам стався у нього саме в цей день, після подій в Маріїнці, коли там були бої.
21 лютого було нарада сотників Самооборони, під час якої була створена військова рада, куди увійшли представники Самооборони і "Правого сектору". На цій раді ми зійшлися на тому, що чекати до листопада, коли Янукович думав провести позачергові вибори Президента, неможливо. Це було рішення інституційних органів Майдану і пізніше воно було озвучено.
- Які дії ви планували у зв'язку з прийняттям цього рішення? Штурм Ради, штурм АП? Що взагалі планувалося зробити з Януковичем, якби він не втік?
- Уточню. Кожен раз, коли Майдан висував вимогу, ми ж не говорили, скажімо: "Припиніть політичні репресії, а інакше ми почнемо штурмувати Адміністрацію Президента". Ми виступали з політичними вимогами.
У цій ситуації ми вчинили так само - на військовій раді ми не розробили методику або механізм реалізації вимоги, а сформулювали вимогу. До того моменту пролонгація повноважень Януковича не сприймалися Майданом.
Після тих смертей, вбивств на Майдані, думати, що він може залишиться Президентом було просто нереально.
- Ви не ходили на переговори до Януковича, а лідери опозиційних партій ходили, Дмитро Ярош теж ходив. Після ви обговорювали підсумки переговорів?
- Так, звичайно ми їх розглядали. І кожен раз це була дискусія. Лідери партій розповідали про проблему, яка була найбільшою.
А саме про те, що у Януковича було абсолютно неадекватне ставлення до Майдану. Переконання, що за одним помахом його руки можна розігнати Майдан. Політичні лідери розуміли, що його позиція є помилковою, маніпуляційною, що насправді він просто отримує вказівки від Путіна, діє не сам, а так, як йому скаже Путін.
- Вже після втечі з Києва, Віктор Янукович звинуватив, в тому числі і Самооборону Майдану в тому, що 21 лютого, після того як було укладено угоду "Про врегулювання політичної кризи в Україні", вона вами була зірвана, що сили Самооборони зайняли урядовий квартал і тим самим цей пакт про ненапад був порушений.
- Це чистої води маніпуляція. Самооборона зайняла урядовий квартал після того, як міліція просто втекла звідти.
В один момент ми раптом побачили, що ключові урядові будівлі залишилися без всякої охорони. Зокрема, столичний главк МВС - будинок, у якому знаходилася велика кількість зброї. Тому моє рішення було наслідком втечі силовиків, які просто на автобусах роз'їжджалися у різних напрямках України, і просили у нас супроводу і дозволу на виїзд.
Коли ми зрозуміли, що зброя може опинитися на вулицях, на тлі того, який був великий емоційний накал на Майдані, (адже тривали похорон героїв, які загинули), я дав доручення взяти під контроль всі урядові приміщення. Між сотнями було розподілено, хто яку будівлю  охороняє. І це фактично після двох діб боїв, коли люди були виснажені, серед них була величезна кількість поранених, так ось, попри це, вони зайняли позиції.
На Майдані ще кипіво настрій захоплювати Адміністрацію Президента, Верховну Раду, коли вже там не було Януковича. Так що будівлі ми зайняли після того, як ключові урядові інститути опинилися без охорони.
- Це було 21 лютого, а 22 лютого всі прокинулися і дізналися, що Януковича у столиці більше немає. На вашу думку, чому він утік? Чи був у нього план втечі розроблений заздалегідь? Чи погоджував він його з Володимиром Путіним?
- Я висловлю свою особисту думку. Повторюся, я впевнений, що Янукович психологічно зламався ще 18 лютого. Після цього, і у мене є всі підстави вважати, що він запанікував, коли йому повідомили, що з Західної України на Майдан їде величезна кількість зброї. Я це знаю, оскільки 20 лютого зі мною на контакт вийшли представники західних посольств. Перший раз це було в 14:00. Вони питали мене, чи це так, чи їде зброя?
В цей час в Києві йшли бої, і я не міг нічого говорити. Коли бої стали стихати, близько 16 години, я призначив дипломатам зустріч. Вони говорили, що зустрічалися з Януковичем і отримали застереження від нього, що до Києва їде велика кількість зброї. І що вони з цього приводу дуже хвилюються.
Виходячи з цього, я роблю висновок, що інформація про те, що в Києві може опинитися ця зброя стала кінцевим психологічним фактором, який зламав Януковича, а заодно і багатьох бійців "Беркута". Ми просто передавили їх психологічно, оскільки в дійсності на Майдан не було організовано перевезення зброї зі складів, але вони так думали. Я не став їх розчаровувати.
У той же час Янукович розумів, що ним перейдена межа неповернення через вбитих, думаю, він зрозумів, що за злочин доведеться відповідати перед народом.
- Побоювання Януковича і послів було обґрунтованим? Зброя дійсно їхала з західної України?
- Мені часто задають ці питання. Насправді, на Майдані цієї зброї не було. Але, як я вже говорив, я тоді не поспішав переконувати їх у цьому.
- Повертаючись безпосередньо до втечі Віктора Януковича...
- Його втечу не було погоджено з Путіним. Думаю, весь план Путіна полягав саме в тому, щоб Янукович залишився - і весь Майдан був затоплений кров'ю.
Під час Майдану було помітно дві поведінкові лінії. Над однією працювали місцеві спецслужби. Суть її полягала в тому, щоб, як вони говорили, "здули Майдан". У нас була своя контррозвідка, і ми знали, що вони вербували людей, пропонували гроші тільки за те, щоб ті залишали Майдан, щоб на сцену виходив сотник, говорив, що "моя сотня йде звідси, бо тут нічого робити".
Другу лінію відпрацьовували і реалізовували російські спецслужби. Вона полягала в зворотному - максимально загострити протистояння.
Я впевнений, що план Путіна полягав не в тому, щоб Янукович втік, а в тому, щоб Янукович максимально жорстоко придушив Майдан.
Тим самим Путін досяг би одразу трьох цілей.
По-перше, ліквідував би Майдан.
По-друге, остаточно ізолював би Януковича від західного світу.
По-третє, зробив би Україну колонією Росії.
На останньому етапі, навіть будучи повною маріонеткою, Янукович ще зберігав якісь горизонтальні контакти з урядами інших держав. Але добийся Путін розгону Майдану, то Януковичу просто не до кого було б йти крім як до Путіна і це, на його думку, могло б на довгий час завести Україну в ступор і залежність.
Але ключове, чого Путін не розрахував: що після наказу Януковича на розгін, переможуть не спецназівці, не силовики, а люди, Майдан.
- 20 лютого в Києві були російські снайпери? Вони "працювали" по активістам Майдану?
- Я не слідчий прокуратури, але, на моє переконання, були. Причому "працювали" вони не тільки по Майдану, але і по "Беркуту". В цей день, на моїх очах, від куль, на барикадах падали хлопці-майданівці і одночасно Андрій Шевченко (народний депутат VI скликання - В. К) написав мені смс, в яких повідомляв про те, що падають бійці "Беркута".
Насправді, в ніч з 19 на 20 ніщо не віщувало бою, ніч була відносно спокійною. Була вогняна межа між нами і ними, горіли шини. Подолати її було дуже складно. Вночі ми займалися облаштуванням нашої інфраструктури на Хрещатику, зміцнювали оборону. Ніщо не віщувало ранкового бою.
20 лютого, о 7:00 я на 15 хвилин зустрічався з Сікорським (Радослав Сікорський, голова МЗС Польщі, - В. К.). Я переконував його не йти на Майдан, але він уперто хотів там опинитися. Я піднявся на Михайлівську площу, зустрівся з ним і все-таки переконав.
Близько 8:00, коли повернувся на Майдан, я почув перші постріли. Стрілянина йшла за напрямком від готелю "Україна" або, як мені здалося, трохи праворуч, якщо дивитися на готель зі сцени. Вже потім я дізнався, що вогневі точки були облаштовані на даху Адміністрації Президента, а також на даху Національного банку. Але, коли я стояв біля сцени, у мене склалося враження, що постріли йдуть з готелю "Україна". Підкреслю, я не відстежував всіх моментів слідства, тому висловлюю тільки свою думку.
Я впевнений, що там "працював" російський спецназ. Мене під час Майдану про нього попереджали кілька разів.
Якось до мене підійшов один чоловік, який дуже секретно захотів зі мною зустрітися. За його словами, проти нас діяли чотири групи - одна з Білорусі, три з Росії. Їх завдання - максимальна дестабілізація ситуації, розпалювання протистояння, створення кризових ситуацій у дипломатичних представництв. Одна з цих груп повинна була ліквідувати мене - і цей чоловік прийшов мене попередити.
Так що, я вважаю, що працювала третя сторона, при цьому працювала на протистояння, працювала на кров. Такий сценарій ми бачимо зараз на сході України.
- Чому Віктору Януковичу все ж дали піти? Адже силові структури вже очолювали люди з Майдану - Арсен Аваков і Валентин Наливайченко.
- Я трохи здивований, чому в суспільстві ситуація з втечею викликає такі питання. Давайте згадаємо.
Кілька тижнів, близько місяця після того, як ми прийшли до влади, у багатьох містах України, в тому числі, і в Києві, на вулицях не було жодного міліціонера. Столицю і міста охороняла "Самооборона". Кримські "Беркут" та "Альфа" перейшли на бік противника.
Коли в силові відомства прийшли нові люди, то генерали, як правило, були на лікарняному або у відпустці. Величезна кількість підрозділів або саботувала рішення нової влади, або вичікувала, або переходила на бік супротивника. У Донецьку і Луганську міліція просто утримувалася Януковичем та його "Сім'єю" за гроші.
Коли 23 лютого з Києва літак вилітав з міністром внутрішніх справ Аваковим і главою СБУ Наливайченком до Криму, де ховався Янукович, туди вже була відправлена вся інформація про це. У людей дуже хибна думка, що ось поставили нових міністрів і система відразу запрацювала так, як вони того хочуть. Ні!
Та система ще вважала Януковича своїм Президентом. Особливо Донецьк, Луганськ і Крим. Та система вважала нас хунтою. Міркувати, чому представники цієї системи в Криму не схопили Януковича... Так вони швидше схопили б Авакова і Наливайченка!
Відчайдушна спроба схопити його особисто - це показовий, похвальний вчинок. Але Янукович перебував на території, де йому всіляко сприяли, щоб він міг покинути межі України. Так що я вважаю, що всупереч обставинам було зроблено все можливе, і лише випадок допоміг Януковичу втекти.
- Який випадок допоміг Януковичу піти?
- Його попередили. Стався витік інформації.
- Вже опинившись в Росії, Віктор Янукович розповідав про те, що його кортеж піддався обстрілу.
- Це повний абсурд. Де його обстріляли? У Донецьку? У Луганську? Або в Криму?
Єдині, хто спрацював тоді проти нього - це були прикордонники, які його не випустили з аеропорту Донецька. Вони відмовилися дозволити виліт двох літаків, на одному з яких перебував Янукович без супровідних документів. Потім цих прикордонників, наскільки мені відомо, обстріляла охорона Януковича. Це було 22 лютого.
Зпоміж тим, Перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій привіз у США погоджений з українськими силовими відомствами список необхідного озброєння.
Про це він розповів під час прямого включення в українській службі Голосу Америки. "Частина озброєння - це нелетальна зброя. Наприклад, радари і безпілотники, радіозв'язок і засоби нейтралізації радіозв'язку противника. Що стосується летальної зброї - то це, переважно, протитанкові ракетні комплекси, в тому числі і Jevelin", - розповів Андрій Парубій.
За його словами, весь список більший, але в цілому це невеликий перелік. Його вже отримав президент США Барак Обама, але місія представника Верховної Ради полягає ще і в тому, щоб представити документ і іншим посадовим особам, які мають безпосереднє відношення до прийняття рішення".
"Слово США буде вирішальним. Після США багато лідерів європейських країн, Канади, я впевнений в цьому, підтримають цю ініціативу і більш активно почнуть допомагати Україні", - додав віце-спікер.

Share on Google Plus
    Blogger Comment
    Facebook Comment

0 ☞ :

Отправка комментария