Метастази Войцехівського, або як «подарувати» свої гроші ненадійним забудовником


Влада нова – свавілля те саме

Незаконним будівництвом у Києві вже давно мало кого можна здивувати. Скандали розгоряються і забуваються, а ошукані інвестори, як клас, вічні. І даремно вважати, що це стосується лише покупців економ житла. Втрапити в халепу в наш час можуть і люди при грошах. Сьогодні мова про ЖК «Podolsky».

ЖК «Podolsky», що будується за адресою вул. Лук’янівська 19, позиціонується відділом продажів як сегмент преміум житла – із закритою територією, відео наглядом, автономним опаленням і т д.

Але…це історичне місце в самому центрі старого Подолу, де заборонено будувати багатоповерхівки, там невеликі приватні будинки, люди там роками воюють за те щоб не давали дозволи на масштабні забудови і влада начебто дослухається до громади, і всі сподівались що хоча б ця оаза історії збережеться, нажаль марно.

І це лише початок, все б нічого, і документи у вільному доступі і все начебто в наявності: дозвіл, технічні умови, договір суперфікції з власником земельної ділянки, навіть додаток до нього додають, але…. При більш прискіпливому погляді на документи виявляється наступне:
  • дозвіл на будівництво отримано для будівництва індивідуального житлового будинку, замість багатоквартирного.
  • цільове призначення земельної ділянки - під індивідуальну забудову
  • договір суперфікції може бути розірвано власником в односторонньому порядку в будь-який момент
  • термін дії технічних умов давно сплив.
Йдемо далі – отримані технічні умови на каналізування (№2836 від 06.12.2006, видані ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», дійсні протягом 3 років) та водопостачання( №2698 від 06.12.2006, видані ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», дійсні протягом 3 років) об’єкту – видані із розрахунку на потреби індивідуального будівництва, а не багатоквартирного дому.

Давайте подивимося на ці дозволи, з точки зору звичайного користувача благами цивілізації, а не спеціаліста, знайомого із нормами, СНІПАМИ та ДБНами. Яка різниця між технічними умовами на підключення до водопостачання та каналізування, і чи така вона принципова.

У вищезазначених дозволах знаходимо наступні цифри: водопостачання 4,5 метри кубічних на добу. Каналізування 4 метри кубічні на добу, із можливістю використання додаткових 4 кубічних метрів. Тобто за найоптимістичніших підрахунків, маємо 8 кубічних метрів на 36 квартирний будинок. Якщо ми відкриємо ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування, то можемо знайти там приблизний розрахунок 150-230 літрів на добу, на одну особу. Якщо у кожній з 36 квартир, постійно проживатимуть мінімум по 2 особи, то матимемо навантаження на мережі у розмірі 70 осіб * 200=14 000 літрів, або 14 метрів кубічних. Замість 4 запланованих. А якщо поділити 4,5 метри кубічні води на 70 гіпотетичних мешканця, то буде явно менше необхідних норм. Тобто або на верхніх поверхах води не буде постійно через нестачу тиску в мережі, або тиск буде достатній але в сусідніх будинках води не буде зовсім. Є ще третій варіант – економія (всі пам’ятаємо в будинку преміум класу в центрі міста) сьогодні або готуємо їсти, або миємось. Каналізаційні мережі в цьому районі не перекладались кілька десятиліть, то ж чи витримає навантаження в 20 разів більше за розраховане – питання риторичне.

Така ж саме ситуація із підключенням до електромережі, 200Квт на 36 квартир, це по .5,5Квт на квартиру….або готуємо їсти, або користуємось кондиціонером та праскою з чайником…

Отже, за існуючими дозволами і документацією, маємо типову схему – зібрати з людей грощі, а там якось воно буде, і можливо за хабарі, потім привести до відповідності з самого початку не дійсні документи. А до того, щасливим інвесторам через продажних нотаріусів зробити документи на право власності, на що крізь пальці вже багато років дивиться Міністерство Юстиції. Подібні історії з оформленням права власності на не законні будови ми можемо спостерігати на інших об’єктах компаній Анатолія Войцехівського, зокрема таких як Мега Сіті, Нова Хвиля, Флагман та інші. Де без підключень до міських мереж, за підробними документами, забудовник оформлює липові права власності, за якими, тим не менш, люди можуть голосувати і отримувати субсидії.

До чого тут Войцехівський, можливо виникне у вас питання. Якщо зайти до Єдиного Державного Реєстру Юридичних Осіб, то можна побачити що засновник ТОВ «Скайфорт», Копко Роман Олександрович, має багатий досвід роботи у незаконному будівництві, а саме був керівником ТОВ «Капітал Ріелті», яка належить до синдикату компаній Анатолія Войцехівського, і не побудувала жодного будинку із 42 у м. Києві законно.

Куди дивляться відповідні органи? Де ті активісти що заважають будувати великим кампаніям влаштовуючи мітинги та «кошмаря» будівельників та владу міста?

Чи тут поступила команда «не чіпати»? Тоді треба готуватись до нашестя з новою владою і нових довгобудів, нових мітингів ошуканих інвесторів, нових схем вирішення питання і ...нових порушень закону заради доцільності.

Може нарешті хтось візьметься прибирати те сміття що залишив Янукович з Пшонками на будівельній мапі нашого міста? Може прийшов час Киянам самим зайнятись наведенням порядку у себе в домі, не чекаючи поки шахраї «порєшають» скільки і кому заносити аби їх не чіпали правоохоронці!








































 
Share on Google Plus
    Blogger Comment
    Facebook Comment

0 ☞ :

Отправить комментарий