Російськими частинами в Криму командує заступник начальника Південного військового округу РФ Ігор Турченюк

Це випливає з аудіозапису зустрічі Турченюка з офіцерами ВМС України в одній з військових частин, копія запису якої є в розпорядженні агентства "РБК-Україна".
Представившись офіцерам і трохи розповівши про свою військову кар'єру і сказавши, що він сам родом з України, Турченюк закликав українських офіцерів здати зброю на склад. «Ми будемо разом його охороняти. Ніякого фізичного примусу бути не може», - сказав генерал.
Пояснюючи причину перебування регулярних військових частин РФ в Криму, Турченюк плутано пояснив кілька разів: «За погодженням з вашим юридично законним Президентом (Януковичем, - ред.) Путін дав завдання, і всі військові структури Криму переходять мені в підпорядкування під командування прем'єра Криму (Аксьонова, - ред.) до 25 (березня або травня - два рази по різному, - ред.) (на 25 травня призначены вибори Президента України, - ред.). Прохання Путіна - надати допомогу уряду Криму за його (Радміну Криму, - ред.) проханням... У Криму проживають 2,5 млн осіб, 60 % з яких росіяни».
Турченюк також послався на те, що до з проханням здати зброю до офіцерів ВМС України звернеться «адмірал Березовський» (на той момент, судячи з запису, ще головнокомандувач ВМС) .
Офіцери ВМСУ відмовилися здавати зброю, мотивувавши своє рішення тим, що командування української армії знаходиться в Києві, і що вони не мають наміру підкорятися генералу іноземної армії.
Також відзначимо, що за даними джерел агентства "РБК-Україна" серед офіцерів ВМСУ в Криму, головнокомандувач ВМСУ Денис Березовський віддав накази не чинити опір російським військам і передати їм зброю, ще перебуваючи в статусі головнокомандувача. Командири частин відмовилися виконувати цей наказ, визнавши його злочинним, і звернулися в Міноборони, після чого Березовський був відсторонений від посади. Присягу кримському народу Березовський давав, вже будучи відстороненим з поста головнокомандувача військово-морськими силами України, підкреслили джерела.

Довідка: заступник командувача Південним військовим округом Міністерства оборони Російської Федерації (ставка розташована, як не дивно, в Ростові-на-Дону, де кілька днів тому "виявився" біглий президент України Віктор Янукович) генерал-лейтенант Ігор Миколайович Турченюк причетний до далеко неоднозначних бойових дій 138-ї окремої мотострілкової бригади (ОМсБр), що дислокується в селищі Кам'янка Ленінградської області. У грудні ж 1999 бригада дислокувалася в околицях Урус-Мартана, в напрямку селища Старі Атаги. На початку лютого 2000 року частини бригади брали участь в бойових діях на околицях селища Катир-Юрт. У лютому - березні 2000 року бригада здійснила перехід через територію Інгушетії по горах від селища Старі Атаги до райцентру Ітум-Кале. Бригада брала участь в бойових діях у складі миротворчих сил у Придністров'ї, в Абхазії і в Південній Осетії. Тривалий час цілком сформована на контрактній основі. Між війнами даним військовим з'єднанням командував генерал-майор Михайло Малофєєв,  що загинув у 1999 році при штурмі столиці Чечні, а в ході другої чеченської війни - генерал-майор Ігор Турченюк. Згодом, у 2000 році Турченюк І.Н. (комдив, Ленінградський військовий округ, Виборг) притягувався до кримінальної відповідальності - проти нього було порушено кримінальну справу за статтею 285 КК РФ ("зловживання посадовими повноваженнями"; суть правопорушення не з'ясована; кримінальну справу припинено "внаслідок зміни обстановки"). У 2001 році Турченюк вже навчався в Академії Генерального штабу. У 2005 році наказом міністра оборони Сергія Іванова генерал Турченюк був призначений головою Державної атестаційної комісії та приймав іспити у курсантів Далекосхідного вищого командного училища. За даними "Меморіалу", 13 вересня 2000 року в околицях селища Старі Атаги Грозненського (сільського) району Чеченської Республіки були виявлені і розкриті кілька поховань, в яких знаходилися тіла людей, раніше затриманих російськими військовослужбовцями, а потім "зниклих" без вісті.
"138-ма ОМсБр брала участь в операціях, де не були прийняті ніякі заходи для захисту невоюючого цивільного населення. Більше того, є підстави вбачати причетність військовослужбовців до таких злочинів, як викрадення людей, тортури і позасудові страти. Ці злочини ... не розслідувані, а винні не були покарані. Не покарано і тих генералів, хто командували бригадою і всім угрупованням", - заявляв раніше ПЦ "Меморіал". Крім того, вже в статусі заступника командувача Південним військовим округом, генерал Турченюк в 2012 році небезпідставно підозрювався федеральними спецслужбами в отриманні хабара від високопоставлених офіцерів банку "ВТБ24", який отримав ексклюзивні права на обслуговування зарплатних і кредитних рахунків військовослужбовців округу з числа контрактників. Останніх під страхом звільнення фактично примусили відкривати кредитні рахунки у згаданому банку. Розслідування інциденту, як виявилося, було також спущено "на гальмах".
Share on Google Plus
    Blogger Comment
    Facebook Comment

0 ☞ :

Отправка комментария